Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустопаш

Пустопаш нар. Безъ пастуха. Камен. у. Ходять коні пустопаш. Камен. у. Тоді вони коней пустопаш попускали. АД. І. 118. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш. Св. Л. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОПАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОПАШ"
Балцанка, -ки, ж. Банка или бутыль, оплетенная лозой. Мнж. 176. Cм. бальзанка.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Ластів'ячий, -а, -е. Ласточкинь.
Лихта́рний, -а, -е. Фонарный. Обводе мури лихтарним світлом. К. ПС. 39.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
П'ятерик, -ка, м. 1) Пять штукъ (воловъ). Желех. 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. Харьк. г. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. Сим. 143. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка. Вас. 181.
Салотовка, -ки, ж. 1) Деревянный сосудъ съ пестикомъ для толченія сала. Товкачем товчуть сало в салотовці задля борщу, або-що. Черном. 2) Глупая башка.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий. Черк. у.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий. Грин. III. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОПАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.