Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустопаш

Пустопаш нар. Безъ пастуха. Камен. у. Ходять коні пустопаш. Камен. у. Тоді вони коней пустопаш попускали. АД. І. 118. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш. Св. Л. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОПАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОПАШ"
Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл. 1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ. 2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось. К. МБ. 14.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.
Мідня́к, -ка́, м. = мідень. Черк. у.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала. Вх. Зн. 38. Желех.
Приліплювати, -люю, -єш, сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
Спроміжність, -ности, ж. = спроможність.  
Чхати, чхаю, -єш, гл. 1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати. Котл. Ен. V. 34. 2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували. Ном. № 1828. 3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОПАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.