Вихиляси, -сів, мн. Выгибаніе, изгибаніе. Взявшись у боки, робить вихиляси.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу».
Куделя, -лі, ж.
1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни.
2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Ум. куде́лечка, куде́лька. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Тиркати, -каю, -єш, гл.
1) Издавать звуки: трр.
2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати.
