Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустинник

Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТИННИК"
Братерськи нар. Братски, по братски. Котл. Ен.
Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.
Витесати Cм. витісувати.
Витоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. 2) Истоптать (обувь).
Зубоча нар. Искоса. Гляне зубоча. Сосниц. у. Слов. Д. Эварн.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Нехутко нар. Нескоро. Як мокре горить, так нехутко робить. Ном. № 10909.
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Харьк. Два тиждні хвора прокачалася.
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе. Чуб. V. 290.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины. Шух. І. 176.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.