Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Лихе око зурочило наше щастя.
Погадка, -ки, ж. = погаданка. Ум. погадочка. Як я собі погадаю свої погадочки.
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Прибочний, -а, -е. Боковой.
Приплескати Cм. припліскувати.
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме?
Ступити I Cм. ступати.
Тридцятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
