Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухир

Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Безвершки, -ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. І. 141.
Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл.= вибірати, -ся.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко. О. 1862. VIII. 23.
Значити I, -чу, -чиш, гл. Значить, означать. Що значить, що ти лучче за мене вдариш? Рудч. Ск. І. 50.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ? КС. 1893. VII. 79.
Мармази́нка, -ки, ж. Шапка изъ синяго или краснаго сукна, съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Сітняг, гу́, м. = осітняг.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.