Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухир

Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка. К. Досв. 159.
Кращіший, -а, -е. Ср. ст. отъ кращий. Над Марусю нема й кралі кращішої. Харьк.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ. Вх. Зн.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. І. 143. Уставки повишивала. Драг. 361.
Прилатати Cм. прилатувати.
Приточити Cм. приточувати.
Проґавитися, -влюся, -вишся, гл. = проґавити. Ледачі чабани проґавляться. О. 1862. V. Кух. 31.
Хомут, -та, м. 1) = хамут. 2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Радом. у. Ум. хомутець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.