Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухир

Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХИР"
Батюшечка, -ки, м. Ум. отъ батюшка.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Досоли́ти, -ся. Cм. досолювати, -ся.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Заряди́ти Cм. заряджувати и заряжати.
Кружалко, -ка, с. 1) Ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Москота́ти, -чу́, -чеш, гл. Говорить неясно, плохо выговаривая. Вх. Уг. 252.
Накра́пувати, -пую, -єш, гл. = накрапати. Дощик іде, накрапує. Чуб. V. 723.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха. Вх. Уг. 256.
Сакви, -ко́в, ж. мн. 1) Сума переметная. Прив'язав сакви до тропу, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374, 379. 3) Названіе двухъ взятокъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 466. Ум. саківки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.