Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустовщина

Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОВЩИНА"
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма. Шух. І. 181.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння. Федьк.
Межи́ Cм. меж.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ. Радом. у.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.