Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пупчик

Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУПЧИК"
Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Гу́сій, -я, -є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Зсушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Высушиться. Чи вже зсушилися груші? 2) Насушиться. Зсушилася, зв'ялилася, як нитка тоненька. Чуб. III. 168.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Лепу́х, -ха́, м. Раст. = лопух. Вх. Пч. І. 8.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Пірзний, -а, -е. = спорзний. Вх. Зн. 66.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Рядно 1, -на, с. 1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно. Ном. № 12793. Виткала пятеро ряден. Черниг. у. накрити мо́крим рядном. Наброситься — и слова не дать сказать. Ном. № 3420. Ум. ряденце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУПЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.