Блекотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = белькотати.
2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче.
Да́ха I, -хи, ж. Родъ короткой шубы шерстью наружу, съ капюшономъ и широкими рукавами, которые не надѣвались. Тогді став князь у волосяну даху одягаться. Обув ноги не в ремінь, не в ремінь, а в чоботи із сап'яну, із сап'яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівонці роботи.
За́пах, -ху, м. 1) Запахъ. Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. 2) Родъ желтыхъ грибовъ.
Клямати, -маю, -єш, гл.
1) Стучать щеколдой.
2) Чавкать. Клямаєш як свиня.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна.
М'я́чка, -ки, ж. Раст. Typha latifolia.
П'янісінький, -а, -е. Совершенно пьяный, пьянехонькій.
Скатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого.
2) Казнить. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували.
Схаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Опомниться, одуматься. Ой, Хомо, Хомо, схаменись, он скоро вже й води не стане: піди лиш, брате, подивись. Оттут-то вітри схаменулись і ну всі драла до нори.
Тади, тадивай, нар. = туди. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова.