Барва, -ви, ж.
1) Краска, цвѣтъ. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою.
2) Ворса на сукнѣ.
3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Бусурман и бусурмен, -на, м. Басурманъ, магометанинъ, иновѣрецъ. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени.
Величко нар. Ум. отъ велико. нас не величко. Насъ не много.
Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. 2) = червотока 2. До Івана 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш.
