Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозивати

Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИ"
Зазолоті́ти, -ті́ю, -єш, гл. = зазолотитися.
Заочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. — о́чі. Уставиться глазами? Смотрѣть не сводя глазъ? Примѣръ Cм. при словѣ заножи́ти.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Кромкач, -ча, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. Левиц. І. 194. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся? Чуб. V. 442.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.
Уратувати, -тую, -єш, гл. = урятувати.
Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.