Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозивати

Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИ"
Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Бликоторя, -рі, ж. Дойная коза. О. 1862. V. Кух. 36. Cм. блекотора.
Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Глива, -ви, ж. 1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак. Ном. № 14034. 2) Грибъ на деревѣ, губка. Угор. Гливи ростут на буках. Вх. Лем. 403.
Заскоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. заскоро́дити, -джу, -диш, гл. Бороновать, забороновать. Зорали, посіяли... заскородили. Рудч. Ск. II. 194.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ. Харьк. у.
Панібрататися, -таюся, -єшся, гл. Входить въ пріятельскія, фамильярныя отношенія. З крепаками панібратається. Мир. ХРВ. 132.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Стос, -су, м. 1) Куча, груда. Cм. стіс. 2) = завісок. Вол. г. Ум. стосик.
Тайник, -ка, м. 1) Тайникъ, секретное мѣсто. Шейк. 2) Тяйный проходъ. Шейк. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. К. МБ. XI. 147. Ум. тайничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.