Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продзизчати

Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДЗИЗЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДЗИЗЧАТИ"
Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ. Мнж. 180.
Меті́ль II, -ля, м. 1) = мете́лик. Рубанок тільки дж-ж-ж, дж-ж-ж! а стружки як метелі здіймаються. Г. Барв. 51. 2) Названіе рубля, который дарится новобрачнымъ на свадьбѣ. Борз. у. Грин. III. 454.
Огудиння, -ня, с. Стебли арбузовъ, дынь, огурцовъ, тыквъ. Левиц. І. 276.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Позадівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. І. 201.
Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі. Камен. у.
Солодкомовний, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Цівуватий, -а, -е. О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОДЗИЗЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.