Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продзизчати

Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДЗИЗЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДЗИЗЧАТИ"
Бесіда, -ди, ж. = беседа. Бесіди богато, а розуму мало. Фр. Пр. 27. Ой чия ж то бесіда тут вечеряє весела. X. Сб. ѴІІ. 425.
Бідак, -ка, м. Бѣднякъ. Була на всю губу господинею, що й бідакові у неї єсть заробіток. Г. Барв. 308.
Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини. Желех.
Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Перець, -рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б)собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. Ум. перчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю. Грин. III. 539.
Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий. 2) Покатый. Роскотисте місце.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОДЗИЗЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.