Жеретія́ка, -ки, м. Ув. отъ жеретій.
Кавід, -вода, м. Родъ, порода. Дід його, батько і мати, та і ввесь їх кавід такий закатований.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Підсередушний, -а, -е. = підсередульший. Підсередушна (сестра) вибила в двері.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Понабіратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и набіратися, но во множествѣ. Як ми любилися, як ми кохалися, слави-поговору понабіралися. де ви такі розумні й понабірались.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема.
Табакерка, -ки, ж. Табакерка. Коли нагнувсь табаки понюхать, — вона й побачила табакерку. Ум. табакеронька, табакерочка.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає.
