Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Задо́бре нар. Очень хорошо.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Кобеля, -лі, ж.
1) Корзина. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю.
2) Сумка, котомка. Набірають калачів-гусочок в кобелі (торбинки) скільки спроможуть.
3) Рыболовный снарядъ, похожій на сак. Чигирин. у.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города.
Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Було б тобі та й не дати з себе насміятись.
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє!
Повнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Місяць що день, то й повнішає.
Утішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. утішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді.
