Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Отто одзволив (од чортів) він сина. Ти одзволив нас од смерти.
Зінькі́вка, -ки, ж. 1) Сортъ деревянныхъ курительныхъ трубокъ: небольшая круглая трубка съ короткой шейкой. 2) Островерхая высокая барашковая шапка.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть!
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку.
Піснечка, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Співун, -на, м. Пѣвунъ.
Чепуристий, -а, -е. Любящій опрятность, щеголеватый. Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи?
Чепурно нар. Аккуратно, опрятно, красиво, хорошо. Ум. чепурненько, чепурне́сенько. Стара бабуся одягнена чепурненько. Шия ж білесенька, білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана. Вклонилось і привітало мене чепурненько.
