Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати.
Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи.
Понамішувати, -шую, -єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням.
Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл.
1) Cм. скупати.
2) Cм. скуповувати.
3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую.
