Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця.
Підіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. І. Підійняла китаєчку та й заголосила.
4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою.
5) = піднімати, підняти 5.
6) = піднімати, підняти 6.
7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Стали вдовиченків на сміх підіймати.
8) — піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Похрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Похрустѣть.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Удячен, удячний, -чна, -не Благодаренъ, благодарный, признательный.
Цень меж., выражающее звонъ, пустую болтовню. Цень-цень, аби день, аби вечір близько.
