Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проїзджачий

Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Перезначити, -чу́, -чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Попит, -ту, м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться. Васильк. у.
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2)край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл.в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик. Н. Вол. у.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЇЗДЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.