Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проїзджачий

Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Босорка, -ки, ж. 1) = босорканя. Желех. 2) Лягушка, жаба. Вх. Уг. 228.
Вісімдесят, восьмидесяти числ. Восемьдесятъ. Мені вісімдесят год. Рудч. Ск. І. 20.
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ. Вх. Уг. 237.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Обплутувати, -тую, -єш, сов. в. обплутати, -таю, -єш, гл. Опутывать, опутать.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЇЗДЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.