Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проїзджачий

Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Замаї́ти Cм. замаювати.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Потурчити, -чу, -чиш, гл. Отуречить.
Приласкувати, -кую, -єш, гл. Ласкать. Треба вола приласкувати, як запрягаєш. Павлогр. у.
Проячати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать (о лебедѣ).
Сколоти Cм. сколювати.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЇЗДЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.