Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проймати

Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ном. № 3197. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. Г. Барв. 503. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. Борз. у. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. Мнж. 83. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. АД. І. 147. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Левиц. КС. 71. Великий сум проняв мені все тіло. К. Іов. Радість проймає тебе. Мир. ХРВ. 241. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку. Мир. ХРВ. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЙМАТИ"
Безкосий, -а, -е. Не имѣющій косъ. Шейк. Безкоса дівка.
Валовий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ валу 2. Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові. АД. І. 168. 2) Относящійся къ валу.
Квадранець, -нця, м. Четверть часа. Котл.
Кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен. III. 44. Він і кушнірську роботу знає. ЗОЮР. І. 48.
Позагризати, -за́ю, -єш, гл. Загрызть (многихъ). Ваші собаки вже скоро позагризають наших. Богодух. у.
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скуй душі живої і слова живого. Шевч. ІІ. 56.
Укорочати, -чаю, -єш, сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204.ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи. Мир. Пов. II. 43.
Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Гол. І. 192. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Г. Барв. 532. Хилялись, як п'яна. К. ЧР. 156. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. Черк. у. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Шевч. 529. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався. Котл. Ен. V. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.