Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого.
Владицтво, -ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити.
Полузка, -ки, ж. Низка (коралловъ и пр.).
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ.
2) Упасть съ шумомъ.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. б) Acer tataricum L.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.
