Бекатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Тащиться, съ трудомъ идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались.
2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде.
Красотворний, -а, -е. Творящій красу. Божий день на землю красотворний прийде.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні.
Попробуркуватися, -куємося, -єтеся, гл. Пробудиться (о многихъ). Як тіки попробуркуються пани, тоді біда!
Розбивати, -ваю, -єш, сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл.
1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Чорне море вітер-буря колихає, там турецький корабель розбиває. глек розбити з ким. Поссориться съ кѣмъ. Глек брехні назбірали та й розбили — поссорились изъ-за сплетенъ.
2) Убивать, убить. Приказав (Ирод) Христа шукати, діток малих розбивати.
3) Грабить, разбойничать. У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить, да й позабиває гвіздками; то його (чумака) хоть як хоч нехай розбиває, а гроші в. Розбойничок — лихий чоловічок: як вечеріє — коня напуває, а як смеркає — коника сідлає, опівночі людей розбиває. Розбив же він та того купця.
4) Раздѣлять, разрѣзывать, разрѣзать (волны при плаваніи). Не плавле, літа Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває.
5) Разъединять, разъединить, разлучать, разлучить. Зашумів сокіл із-за крутих гір, розбив, розлучив пару голубів. Се чорний ворон; розбив пташенят і найкращу настигає.
6) Разсѣивать, разсѣять, уничтожать, уничтожить. Бий, дзвоне, бий, хмару розбий! Вороний коню, заграй підо мною, розбий, розбий тугу по зеленому лугу козакові молодому. Я зараз приведу Зіньку шептуху, то вона скропить тебе водицею і розібє ті чари.
7) Сокрушать, сокрушить (о мысляхъ). Стали умисли козацьку голову ключника розбивати.
Старанний, -а, -е. Старательный, заботливый.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Утік, утеку, м.
1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. На втіках. Въ бѣгствѣ.
2) Сукровица.
Щигликів, -кова, -ве Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати.
