Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозьба

Прозьба, -би, ж. Просьба. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьба не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Ум. про́зьбонька. Грин. III. 378.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗЬБА"
Вимусити Cм. вимушувати.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь? Шевч. 246.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти. Чуб. І. 93.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Позамикувати, -кую, -єш, гл. = позамикати. У мене ворота позамикувані. Мил. 57.
Поїдати, -да́ю, -єш, сов. в. поїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣдать, поѣсть, съѣдать, съѣсть; пожирать; уничтожать, уничтожить. Його врожай голодний поїдає. К. Іов. 11. Каже (вовк): «Отепер я вас поїм». Рудч. Ск. І. 7. Зілля сухе огонь поїда. Полт. г.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.