Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Гетьманський, -а, -е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське.
Де́щиця, -ці, ж. Кой-что, нѣчто. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл. — доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus.
Ма́сляна, -ної, ж. Масленица.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Одд.. Cм. отъ віддавання до віддячливий.
Побірець, -рця, м. Сборщикъ. Я й сам побірцем чотирі годи пробув.
Шанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть.
2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях.
3) Принимать, чествовать, угощать. Ти гостя повинен добре шанувати, а в тебе й борщ не гарячий. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Шанує сусідські діти варениками. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать у другу хату.
4) шанувавши слухи ваші. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать. Та се не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Подобное же значеніе: шануючи бога та й вас, яко ґречних. шаную (кому) го́нор.
