Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Cм. випшоно.
Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати.
Догоря́ти I, -ря́ю, -єш, сов. в. догорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає.
Дрягті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає.
Торох, -ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі?
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали.
