Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски.
Відсіватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Кончать, кончить сѣять, кончить посѣвы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну.... на полі, поки одсіються.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Вона ж мене зчарувала.
Подертися, -ру́ся, -решся, гл.
1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться.
2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом.
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Заслать (во множествѣ).
2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. 2) Въ топорці і келефі — самая палка.
