Доїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. 2) Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Підбармовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підбармуватися, -муюся, -єшся, гл.
1) Подкрашиваться, подкраситься.
2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він... сподівається знайти.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих.
Посагувати, -гую, -єш, гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — «Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагуєть сам Господь Бог з ангелами, посагуєть тя, моє дитятко, з другими.
Снітій, -тія, м. Раст. Uredo segetum. Cм. засніт.
Укочувати, -чую, -єш, сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл.
1) Вкатывать, вкатить.
2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена.
3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину.
