Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Знакімля, -ля, знакім'я, -м'я, с. Знакомство.
Колотуха, -хи, ж.
1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха.
2) Ряжанка, искусственная сметана.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли.
Шкодниця, -ці, ж.
1) = шкідниця.
2) Шалунья, проказница.
