Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозиватися

Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВАТИСЯ"
Бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Вишиванка, -ки, ж. 1) Вышиваніе. 2) Вышитая сорочка. Аф. 348.
Забли́скати, -каю, -єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті. Вх. Зн. 50.
Пообрікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать обѣты (о многихъ).  
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи. Шевч. 100.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Судський, -а, -е. = судовий. МВ. ІІ. 190.
Твориво, -ва, с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.