Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозивка

Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВКА"
Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
Гля II. Сокращенное повелительное наклоненіе вмѣсто гля́нь. Смотри, взгляни, вотъ. Оце, гля, причепилася!
Громадя́нство, -ва, с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства. К. XII. 130.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы. Угор.
За́гортка, -ки, ж. = загортина. Угор. Вх. Зн. 18.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила. Рудч. Ск. II. 151. 2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗИВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.