Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозивка

Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗИВКА"
Глушман, -на, м. = глушан = глушко. Одесс. у.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Гуртівни́к, -ка́, м. Оптовый торговець. Шух. І. 271. Желех.
Жебрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.
Клуня, -ні, ж. Рига, гумно, овинъ, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Ном. № 446. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. Св. Мт. VI. 26. Ум. клунька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя. Г. Барв. 258.
Колінце, -ця, с. 1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві. Левиц. І. 93. 2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ. Харьк. г.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито. Гол. IV. 478.
Підпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. До мене був підпарований, що і гомінка така, і лице було таке, однакове, як у мене. Г. Барв. 405.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗИВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.