Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати.
Зблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. Чого зориш на нас очима дико?
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. У Київ їздить всякий год.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. Cм. кітлярка.
Копно нар. Много. Як густо, то й копко.
Оскілок, -лка, м. Въ выраженіи оскілками дивитись. Первоначально: оскаливъ зубы, а затѣмъ — враждебно, недружелюбно смотрѣть. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на них дививсь; як бик скажений заревівши, запінивсь дуже і озливсь.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Порядно нар.
1) Порядочно, порядливо.
2) Какъ слѣдуетъ, по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком?
Чернило 2, -ла, с.
1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити.
2) Чернила.
3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ.