Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить.
2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать.
3) Изучать, изучить.
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт).
Курманина, -ни, ж. Разорванное платье. Скинув з себе курманину, над ними роспняв.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). 2) Нащелочить, набучить.
Оп'янити, -ся. Cм. оп'яняти, -ся.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Був собі мазур, — так собі простак.
Ревизія, -зії, ж.
1) Ревизія.
2) Народная перепись. Хлопця у ревизію записали.
Скорен = скорий.
Тужливо нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо.
