Вибуртувати, -тую, -єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував!
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув.
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Попереповзувати, -зую, -єш, гл. Переползти (во множествѣ).
Причіпка, -ки, ж. Придирка.
Репігати, -гаю, -єш, гл. Сильно лить.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Урунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. урунитися, -нюся, -нишся, гл. Покрывать, покрыть ниву густыми всходами, густо всходить, взойти, куститься (о посѣвѣ). Хліб, спасибі Богові, добре врунився. Як уруниться хліб, то пускають скот пастись. От побачите, що до перших приморозків ше так вруниться, як того треба.
