Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ум. ниличка.
Запомо́га, -ги, ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ.
Прогін, -го́ну, м.
1) Дорога (между полями и пр.) для прогона скота.
2) Палка у невода, которою пропускаютъ неводъ подъ ледъ.
2) Длина зданія отъ угла до угла.
4) Діаметръ. Млиновий камінь має три аршини у прогоні.
5) мн. Въ гончарномъ горнѣ: круглыя отверстія въ черіні для пропуска огня и дыма.
Сковорідка, -ки, ж. Ум. отъ словорода.
Стеблина, -ни, ж. Одинъ стебель. Ум. стеблинка, стебли́ночка.
Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли.
Шевляга, -ги, ж.
1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй.
2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги.
