Вершняк, -ка, м.
1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху.
2) = верхняк 1.
Височина, -ни и височиня, -ні, ж. Высота. Як небесна височина, так морська глибина.
Зрадливість, -вости, ж. Вѣроломность, предательство.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Канастас новенький, церква веселенька.
Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику!
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Леньмо, поленьмо до свого пана. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється.
Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті...
Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Хваток, -тка, м. Въ выраженіи: на хватку. Наскоро, спѣша. Випив на хватку стакан чаю.
