Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Ум. жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Кряж, -жа, м.
1) Спинной хребетъ.
2) Холмъ. З'їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі.
3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ.
Покрів, -рови, ж. = покрова 1. Покрій моя, Покровонько, покрий мою головоньку.
Поростоптувати, -тую, -єш, гл. Растоптать (во множествѣ).
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
Хвараон, -на, м. Фараонъ. Ти Мойсея со ізраїльтянами перевіз через море, хвараона потопив г зробив йому великеє горе. Як жиди вийшли з Єгипту, пустився здоганяти їх фараон.
