Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прожерливий

Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЖЕРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЖЕРЛИВИЙ"
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Дома́зати Cм. домазувати.
Заду́блювати, -люю, -єш, сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла.
Кільконадцять числ. Сверхъ десятка. Круг сонця ходять кільконадцять планет. Дещо. Розгорює де небудь дівчина кільконадцять шагів. О. 1862. І. 74.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика. Желех.
Лежа́к, -ка, м. 1) Горизонтальная часть дымовой трубы на потолкѣ. 2) Валежникъ. Волын. г. 3) Лежащій улей.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ. Угор.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Чуб. V. 1008. Ум. неране́нько.
Плюха, -хи, ж. = заплювиця. Вх. Пч. І. 7.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Грин. II. 20. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. Екатер. г. 2) = огріх. Ананьевск. у. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ. МУЕ. III. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЖЕРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.