В'юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L.
Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Дрібен дощик зійде. Зійшов голос із небес 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. Піде на тік, щоб з очей зійти. Як же мені зійти з сього села? У чужу землю десь зійшли (запорожці). 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Зійди на могилу та не тужи дуже. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Зійде твоя пшениченька густо. 7) — на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Зійшов на дитячий розум. 8) — на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки.
На́прядка, -ки, ж. Брезентъ, покрывало для телѣги изъ кожи, войлока или ряднини, вымоченной въ дегтю.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Пошевка, -ки, ж.
1) Каждая изъ двухъ балокъ, лежащихъ въ основаніи крыши хаты вдоль восточной и западной стѣнъ.
2) = пошивка.
Різвий, -а, -е. Бойкій, проворный, скорый, прыткій, рѣзвый. Промовляє до мене все різвими словами. Просилася дівчина в свого різвого свекра. Ум. різвенький, різве́сенький. Ніжки мої різвенькії, чом не ходите?
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка.
Чарувати, -ру́ю, -єш, гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою.
