Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Горо́бчичок, -чка, м. Ум. отъ горобець.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте.
Ма́мкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить: «мама!» звать мать.
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Патріотичний, -а, -е. Патріотическій.
