Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв.
Вичитати Cм. вичитувати.
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Та мені докучило в світі горюючи. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Не так живеться, як горюється.
Коцур, -ра, м. Котъ. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади.
Поперевінчувати, -чую, -єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Пробація, -ції, ж. Проба, испытаніе.
Родовід, -во́ду, м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа.
Фуркання, -ня, с.
1) Звукъ, издаваемый фуркалом.
2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє.
