Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прожирати

Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Гн. І. 48. Царь оддав змієві прожерти свою дочку. Драг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЖИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЖИРАТИ"
Бе! Базю-Бе!, меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.
Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. весною, на весні. Весной.
Вибавити, -ся. Cм. вибавляти, -ся.
Видобрити, -рю, -риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Замі́нка, -ки, ж. = заміна 1. Дам в замінку. Грин. III. 610.
Ослухатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Грин. III. 224. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу. Чуб. V. 517.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. Ум. та́борик.  
Харність, -ности, ж. Чистота, опрятность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЖИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.