Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонт

Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТ"
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Веренва, -ви, ж. Рядъ сноповъ въ одоньяхъ. Чуб. VII. 575.
Голублення, -ня, с. Ласканіе, лелѣяніе, голубленіе. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася. Кв.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Забу́дько, -ка, м. Забывчивый человѣкъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск. г.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Пошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько. Драг. 159.
Росквасити Cм. росквашувати.
Сердечник, сердешник, -ка, м. Шух. І. 176. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника. Шух. І. 277.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.