Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонт

Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТ"
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха! Зміев. у.
Коноплястий, -а, -е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ). Полт. и Черниг. г.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити. Чуб. V. 872.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Удати, -ся. Cм. удавати, -ся.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Хортиця, -ці, ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят. Грин. II. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.