Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонт

Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТ"
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Зв'я́зень, -зня, м. Узелъ, узелокъ съ чѣмъ-либо, связка. Мнж. 181.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало. Харьк. у.
Потихи нар. = потиху. Вх. Лем. 454.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.