Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибійниця

Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЙНИЦЯ"
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Гаркавка, -ки, ж. Картавая женщина.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Позацвітувати, -туємо, -єте, гл. = позацвітати. Ой прийшов до своєй пивниці, а вже ж вина, пива позацвітувані. Гол. І. 116.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав. Рудч. Ск. І. 3.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.
Товстенний, -а, -е. Очень толстый. Черк. у.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.