Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибійниця

Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЙНИЦЯ"
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання. ( Залюбовск.).
Джоґа́н, -на, м. Палка съ желѣзнымъ наконечникомъ, употребляющаяся при бѣганіи на нартах (родъ коньковъ). Св. Л. 40.
Жениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Одноманітно нар. Однообразно.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Попіл, -лу, м. Пепелъ, зола. на попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Мнж. 8. Ум. попілець. Рудч. Ск. II. 109.
Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.
Таранина, -ни, ж. Одна тарань. Зміев. у. Ум. тарани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.