Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибійниця

Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок. Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЙНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЙНИЦЯ"
Безвартний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Чуб. VII. 575. Cм. ґринджоли.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Плуговий, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл.
Розлетітися Cм. розлітатися.
Упоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгадиться.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. Ум. щепочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІЙНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.