Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибір

Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. Чуб. III. 150. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Ком. Пр. № 823. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. О. 1861. XI. Кух. 27. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. Котл. Н. П. 377. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка. Вас. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІР"
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Чуб. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Круглолиций, -а, -е. = кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливав, червоніє круглолиций, горить, а не сяє. Шевч.
Латанці, -ців, м. мн. Покрытая заплатами одежда. Радом. у.
Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Посполу нар. Вмѣстѣ, разомъ. ЕЗ. V. 207. Довго вони плакали й горювали удвох посполу. Полт. у. На добридень тобі, тату, і тобі, мамо, вам, діди, і вам, баби, вам, братіки і сестриці, і всім посполу, і Богу святому. Кобел. у. Бувайте здорові, з неділею! — Спасибі, посполу з вами. Камен. у.
Православність, -ности, ж. Православіе. Желех.
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Челюсти, -тів, м. мн. Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между припічком и самою внутренностью печи. Вас. 193. Чуб. VII. 381. Мир. Пов. II. 76. Або горілочку пили.... під челюстами запікану. Котл. Ен. III. 63. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі. Мир. Пов. І. 115.
Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.