Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

престіл

Престіл, -толу, м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. 2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя». Чуб. V. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕСТІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕСТІЛ"
Безскоромник, -ка, м. Постникъ. Конотоп. у.
Бомкати, -каю, -єш, гл. Болтать, разсказывать не очень правдоподобное. Щось там люде бомкают. Фр. Пр. 107.
Глипнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола. Федьк. І. 25.
Змерзлюка, -ки, ж. Зябкая женщина. Желех.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Перезолити Cм. перезолювати.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola. Вх. Пч. II. 14.
Розстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розстановити, -влю, -виш, гл. = розставляти, розставити. Розстановила усе на столі, як треба. Кв. І. 70.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Усяк I, усякий, -а, -е., мѣст. Каждый, всякій. Всяк чоловік не без гріха. Ном. № 98. Як в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок. Ном. № 1362. по всяк час. Всегда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЕСТІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.