Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибочок

Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБОЧОК"
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть ри́ток (Cм.) МУЕ. III. 20.
Кака, -ки, ж. Дѣтск. 1) Испражненія. 2) Все дурное, нечистое, грязное. О. 1861. VIII. 8.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Прічка, -ки, ж. Невѣста, милая. Желех. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко! Гол. І. 6.
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.