Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ситити

Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТИТИ"
А́зия, -зиї и А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. Правда, 1867, стр. 532.
Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Весь, -сю, м. Раст. Phellandrium aquatinim. Вх. Пч. І. 12. Oenanthe phellandrium. Лв. 100.
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Обнести Cм. обносити.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Пирскати, -каю, -єш, гл. 1) Брызгать, разбрызгивать, разбрызгиваться. 2) Раскатываться. 3) Фыркать.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.