Дожина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дожа́ти, дожну́, -не́ш, гл. Дожинать, дожать. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Забу́дька, -ки, ж. = забудьок 2. Озьми хліб, забудьку, той, що як виймаєш із печі ти забудеш винять.
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий.
2) Переносно: упорный, упрямый.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком.
Неїднаковість, -вости, ж. = неоднаковість.
Підшивка, -ки, ж.
1) Подкладка. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою.
2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко.
Тачка, -ки, ж. Тачка. Везуть люде тачку. Ум. тачечка.
