Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибачити

Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБАЧИТИ"
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Поперекаламучувати, -чую, -єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Притриматися Cм. притримуватися.
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.