Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибивач

Прибивач, -ча, м. Инструментъ, которымъ вибиваютъ бобрики (Cм.). Шух. І. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИВАЧ"
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Полуднати, -наю, -єш, гл. Полдничать. Сядеш, мати, полуднати, — ні з ким розмовляти. Мет. 224.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305.
Середущий, -а, -е. = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається. Чуб. V. 985.
Чередарь, -ря, м. Пастухъ. Угор.
Чесанний, -а, -е. О полотнѣ: самое лучшее и тонкое. Шух. І. 147, 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.