Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

предвічний

Предвічний, -а, -е. = передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕДВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕДВІЧНИЙ"
Беркицьнути, -ну, -неш, гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.
Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ). Лохв. у.
Галух, -ха, м. Нѣсколько галушекъ, слѣпившихся вмѣстѣ? Галушку галух іззів. Грин. І. 233.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Посл. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Мет. 17. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Мет. 430. Загубила свого мужа та поповича жінка. Гол. І. 51.
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Принаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. с принадитися, -джуся, -дишся, гл. Поваживаться, повадиться. Принадився вовк до овець. Н. Вол. у.
Сповідати, -да́ю, -єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЕДВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.