Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибичовувати

Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ком. Пр. № 114. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Н. Вол. у. Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИЧОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИЧОВУВАТИ"
Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Засу́кувати, -кую, -єш, сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную. Гол. І. 74.
Лиході́й, -дія, м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть. Єв. Л. XXIII. 32.
Ло́на, -ни, ж. Зарево.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1. Шух. І. 73.
Ухилити ся.. Cм. ухиляти, -ся.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБИЧОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.