Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибілий

Прибілий, -а, -е. Бѣловатый. Вх. Зн. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЛИЙ"
Вирган, -ну, м. Органъ. В розмовах на вирган мов грала. Мкр. Г. 17.
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо. Чуб. V. 850.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Краснозірка, -ки, ж. Красная крымская соль. Сумск. у.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ. Харьк. у.
Обіймання, -ня, с. Обниманіе. Левиц. І. 184. К. ЦН. 270.
Спасовець, -вця, м. Тотъ, кто производить потраву, пуская свой скотъ на чужое поле. Рк. Левиц.
Тиртак, -ка, м. = тартак.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.