Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибілий

Прибілий, -а, -е. Бѣловатый. Вх. Зн. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІЛИЙ"
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка. Желех.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь. Котл. Ен. III. 16.
Похуднути, -немо, -нете, гл. Похудѣть. Як воли в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хиба за день не похуднуть?. Камен. у.
Приспільниця, -ці, ж. Масляница. Угор.
Пронюхати Cм. пронюхувати.
Сіромашшя, -шя, с. = сіромашня. Рудч. Чп. 109.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати. Фр. Пр. 89.
Угурно нар. = огурно.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.