Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить.
Наквацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече. 2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався.
Покрасуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрасоваться. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося, хоч рочок, хоч два у мене покрасуєшся.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Сватба, -би, ж. соб. Всѣ участвующіе въ свадебномъ обрядѣ, за исключеніемъ новобрачныхъ и ихъ родителей.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе.
Хавтурвий, -а, -е. Любитель хавтур. А хавтурний дерій, увесь у злоті, нетягам проповідує любов.
