Викорчовувати, -вую, -єш, сов. в. викорчувати, -чую, -єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував.
Ґля́ґаний, -а, -е. — сир. Сладкій творогъ.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай.
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо.
