Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

презвірх

Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕЗВІРХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕЗВІРХ"
Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Гольце́м нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого. Н. Вол. у.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Забува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. забу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. Котл. Ен. IV. 11. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Чуб. V. 156. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Мет. 60. Забувсь, відкіля й двері відчиняються. Ном. № 5811. Забувся на його. 2) Забываться, забыться, приходить, придти въ забвеніе. Минулося — забулося. Посл. Забудеться горе. Шевч. 67.
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка. Желех.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Обривок, -вка, м. Обрывокъ, кусокъ веревки. Ум. обри́вочои. Не будь, бичку, на обривочку. Ном. № 13250.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЕЗВІРХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.