Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

преч

Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕЧ"
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Відгукнутися Cм. відгукуватися.
Віддалік нар. Поодаль. А лисиця оддалік стоїть. Рудч. Ск. І. 21.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Заго́нити, -ню, -ниш, гл. = заганяти.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Н. п. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили. АД. І. 159.
Недоступ, -пу, м. Конь или волъ, котораго заднія ноги не покрываютъ слѣда переднихъ. Александровск. у. Мнж. 186.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЕЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.